26–27 лютого 2026 р. кафедрою зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара проведено Всеукраїнську конференцію XXIII Філологічні читання пам’яті Н. С. Шрейдер, де науковці звернулись до гострого, полемічного обговорення актуальних для сьогодення питань стосовно зв’язків історії та літератури як форм культурної пам’яті, стратегій наративних репрезентацій історичних подій у художніх текстах, а також меж співіснування достовірності та вигадки в літературі.
На пленарному засіданні та впродовж обміну думками на Круглому столі «Історія літератури/історія в літературі» були запроновані ґрунтовні доповіді професорки кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету Наталії Висоцької («Чи спроможна історія звільнитися від диктату наративу?»), професорки кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка Світлани Маценки («Мовне конструювання історії: досвідні світи та культурно-історичні практики жінок у романі «Уражені» Ульріке Дрезнер»), професорки кафедри європейських і східних мов та перекладу Університету імені Альфреда Нобеля Анни Степанової («Історія як інтертекст: крах великих наративів у романі М. Етвуд «Оповідь служниці), професорки кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Тетяни Потніцевої («Історія на перехресті літератур (В. Вордсворт – Р. Олдінгтон)», професорки Запорізького національного університету, провідного наукового співробітника Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Наталії Торкут («Шекспірівська репрезентація битви при Азенкурі: наративні стратегії констуювання міфу та його відлуння в культурі наступних епох»), професора, завідувача кафедри філології Українського Католицького Університету Олександра Пронкевича («Драматургія за часів війни – антропологічний вимір»), професорки кафедри теорії та практики англійської мови та зарубіжної літератури імені професора Михайла Гетманця Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Світлани Криворучко («Матріотизм. Фактографія як художній вимисел у романі Фредеріка Беґбеде «Уна і Селінджер»).
У пленарних дискусіях та на секційних засіданнях («Література в історичному контексті», «Історичний факт і літературна вигадка», «Література як історичне свідчення») прийняли участь викладачі, молоді вчені та аспіранти з навчальних закладів України і зарубіжжя, університетів Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Запоріжжя, Харкова, Кривого Рогу, Дніпра.
Програма роботи секцій характеризувалась різноманіттям і широтою наукової проблематики, яка стосувалась низки питань: методологічних підходів до вивчення історії як літературного наративу, ролі історичного контексту в зміні мистецьких напрямів, жанрів та естетичних орієнтирів, художніх стратегій осмислення історичних фактів у літературі різних епох, специфіки взаємодії історичного факту і художньої вигадки, літературних текстів як джерел історичної пам’яті, культурної ідентичності та свідчення епохи, новітніх тенденцій інтерпретації історії в літературі рубежу ХХ–ХХІ ст., зокрема у контексті постмодернізму, метамодернізму та цифрової культури.
Зацікавленість і жваву дискусію викликали доповіді, пов’язані з аналізом риторичної перформативності і конструювання владної позиції у «Річарді ІІІ» Вільяма Шекспіра (доц. кафедри англійської філології ДНУ Ірина Безродних), творчості англійського поета другої половини XIV ст. Адама Даві (завідувачка кафедри європейських і східних мов та перекладу Університету імені Альфреда Нобеля Ксенія Вєльчєва), специфіки поєднання документальних фактів та особистих спогадів у романі «Мабуть Естер» сучасної київської письменниці Каті Петровської (доцент кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Софія Варецька).
Пошуком нової дослідницької методології, намаганням ввести до сучасного літературознавчого обігу «свіжі» теми, письменницькі імена та літературні тексти відзначено виступи аспірантів Максима Брички («Хроніка «Річард ІІІ» Вільяма Шекспіра як складова метанаративу легітимації влади Єлизавети Тюдор», Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), Андрія Верцімаги («Історичний факт і художня вигадка в романах Мартіна Еміса про Голокост», Львівський національний університет імені Івана Франка), Дарини Козяр («Сучасна історія: шлях хвороби як визнання інакшості в романі Алексії Касалє «Sing if You Can’t Dance»: психопоетичний аспект», Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Антона Кутового («Технологічний постгуманізм у дзеркалі літератури: рецепція та інтерпретації», Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара). У презентації доповідей та повідомлень активну участь прийняли студенти (секція «Проєкції сприйняття історії в літературі»).
В межах Круглого столу викладачі кафедри зарубіжної літератури (доц. Світлана Ватченко, доц. Олена Максютенко, доц. Олексій Левченко, доц. Наталія Велігіна, доц. Тетяна Пічугіна) представили розвідки, які поглиблюють і продовжують розробку наукових тем, запроваджених засновниками літературознавчої школи Дніпровського національного університету Лідією Яківною Потьомкіною, Людмилою Іванівною Скуратовською, Нінель Петрівною Орлик, ювілейні дати життя та діяльності яких відзначаємо цими днями.
Дискусія і спільне обговорення наукових ідей та гіпотез щодо філологічної проблеми, зазначеної на конференції, а саме співвідношення історії та літератури, були плідними й надихаючими на подальшу творчу роботу.
Олена Максютенко, завідувачка кафедри
зарубіжної літератури ДНУ імені Олеся Гончара