Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

просп. Науки, 72
Телефон деканату: (056) 374-98-81
E-mail деканату: dekanatfuifm0@gmail.com

Історія та сьогодення

У  вересні 1918 року в Катеринославі на базі вищих жіночих курсів відкривається Катеринославський університет. До його складу ввійшло 4 факультети: історико-філологічний, юридичний, медичний, фізико-математичний. Першим деканом історико-філологічного факультету був М. К. Любавський.

У 1918-1922 рр. на факультеті працюють відомі вчені. Проф. Д. І. Яворницький (1855-1940) очолює кафедру українознавства, читає лекції з історії України, археології, філології. Протягом 1920-1921 рр. був деканом факультету. У ці роки пише ґрунтовні праці: “Історія Запорізької Січі”, “Дніпровські пороги” та ін. З 1918 по 1921 рік на факультеті працює видатний лінгвіст і педагог проф. О. М. Пєшковський (1878-1933), автор фундаментальної праці “Русский синтаксис в научном освещении”. У ці роки він очолює кафедру порівняльного мовознавства. З 1921 по 1922 рік кафедру мовознавства й методології історії літератури очолює проф. М. Я. Немировський (1883-1965).

У 1944-1971 рр. факультет має назву історико-філологічний. У 1962 році на цьому факультеті Дніпровського університету відкрито романо-германське відділення, а з 1972 р. факультет стає філологічним. У 1990 р. на факультеті відкрито відділення журналістики, 1993 – китайське відділення. У 1994 р. із складу філологічного факультету виділився факультет української філології та мистецтвознавства, а в 1996 р. – факультет журналістики. У 1995 році на факультеті української філології відкрито спеціальність “Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”,  у 1998 р. – спеціальність “Дизайн”. На філологічному факультеті в 1997 р. розпочато підготовку фахівців зі спеціальності “Японська мова”, а 2004 р. відкрито спеціальність “Переклад”. У грудні 2005 року на базі філологічного факультету та факультету української філології та мистецтвознавства ДНУ створено факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства.

Видатні випускники факультету: письменники Олесь Гончар, Павло Загребельний; поети Сергій Бурлаков, Віктор Корж, Наталка Нікуліна, Іван Сокульський, Любов Голота, Анатолій Шкляр; професори: Д. Х. Баранник, М. М. Булгаков, В. С. Ващенко, В. О.  Горпинич, М. А. Жовтобрюх, О. С. Лінський,  В. Л. Микитась, Є. С. Отін, Н. М. Сологуб, О. О. Тараненко, В. М. Туркін, К. П. Фролова, М. М.  Шиловський.

Керівний склад факультету

Деканеса факультету – Попова Ірина Степанівна, докторка філологічних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України.
Заступниці декана з навчальної роботи – Зайцева Вікторія В’ячеславівна, кандидатка філологічних наук, доцентка; Тернова Жанна Анатоліївна, докторка філософії.
Заступниця декана з наукової роботи – Дьячок Наталя Василівна, докторка філологічних наук, професорка.
Заступниця декана з виховної роботи – Гонюк Олександра Валеріївна, кандидатка філологічних наук, доцентка.
Голова науково-методичної ради факультету – Репп Ліна Вікторівна, докторка філософії, доцентка.

 

Структурні підрозділи факультету

На факультеті працюють такі навчальні лабораторії: прикладної лінгвістики, країнознавства, сучасних технологій навчання іноземних мов.

Абітурієнтам: вустами студентів – про факультет

Абітурієнте! Мрієш вступити до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, але досі вагаєшся із вибором дисципліни?

На всі важливі для тебе запитання відповідає Максим Чурков – магістр факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, який навчається за спеціальністю «Філологія (Германські мови та літератури. Переклад включно)» та успішно здобуває фах перекладача з німецької й англійської мов. Максим ділиться досвідом свого навчання за програмою академічного обміну в Університеті Кобленць-Ландау (Німеччина), розповість про роботу перекладача, вивчення іноземних мов та захоплення поезією.

Маргарита Гордієвич – студентка факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства розповідає про спеціальності 014 Середня освіта (Середня освіта: українська мова і література) і 035 Філологія (Українська мова та література). У відео Маргарита дає поради про те, як можна поєднувати навчання і роботу, як успішно паралельно навчатися на двох факультетах. Від Маргарити дізнаєшся про попит на ринку праці на фахівців-філологів, про насичене студентське життя та про особливості роботи учителем у школі.

На факультеті також працюють такі навчальні лабораторії: прикладної лінгвістики, країнознавства, сучасних технологій навчання іноземних мов.

Дізнайся про факультет із перших вуст!

Деканеса Ірина Попова у програмі “Шкільний проєкт” медіашколи “Сенсація”: про те, чим пишається факультет та чому користується попитом у абітурієнтів

Заступниця деканеси Вікторія Зайцева в студії “ОТВ Дніпро”: про переваги факультету, перспективи працевлаштування й актуальні програми міжнародного обміну
Інформація про напрями навчання

Освітня діяльність

На сьогодні факультет здійснює підготовку за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за такими освітніми програмами спеціальності В11 Філологія (за спеціалізаціями):

  • Українська мова та література;
  • Польська мова та література;
  • Англійська та друга західноєвропейська мови і літератури;
  • Переклад з англійської та німецької мов;
  • Німецька та англійська мови і літератури;
  • Французька та англійська мови і літератури;
  • Китайська та англійська мови і літератури;
  • Японська та англійська мови і літератури;
  • Прикладна лінгвістика.

Спеціальності А4 Середня освіта

  • Середня освіта: Українська мова і література;
  • Середня освіта: Англійська мова і література.

Спеціальності В2 Дизайн

Спеціальності В4 Образотворче мистецтво та реставрація

Також факультет готує здобувачів вищої освіти й за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за освітніми програмами спеціальності В11 Філологія (за спеціалізаціями):

  • Українська мова та література;
  • Англійська та друга західноєвропейська мови і літератури;
  • Переклад з англійської та німецької мов;
  • Німецька та англійська мови і літератури;
  • Французька та англійська мови і літератури;
  • Китайська та англійська мови і літератури;
  • Японська та англійська мови і літератури.

Спеціальності В2 Дизайн

Факультет готує фахівців за третім рівнем вищої освіти «Доктор філософії» із спеціальності В11 Філологія.

На факультеті здійснюється підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів через аспірантуру із спеціальностей: українська мова, українська література, порівняльне літературознавство, німецька мова та література, література зарубіжних країн, англійська мова; та докторантуру: українська мова, література зарубіжних країн.

На сьогодні на факультеті навчається близько 80 магістрів, а також  20 аспірантів, науковою роботою яких керують 13 докторів філологічних наук.

Основні  та спеціальні дисципліни, що опановують здобувачі вищої освіти на факультеті: сучасна українська літературна мова, англійська мова, німецька мова, французька мова, японська мова, китайська мова, історія української літератури, історія зарубіжної літератури, теорія і практика перекладу, лінгвістичний аналіз художнього тексту, методика викладання мов і літератур, лінгвокраїнознавство, слов’янські мови (польська, сербська, словацька), латинська мова, теорія літератури, живопис, історія мистецтв, комп’ютерна графіка.

За всіма спеціальностями на факультеті навчається понад тисячу студентів. Із здобувачами вищої освіти працюють 13 докторів філологічних наук, 59 кандидатів філологічних наук; 1 кандидат педагогічних наук; 7 докторів філософії; 9 старших викладачів; 18 викладачів; 6 асистентів.

Освітня діяльність факультету

Упродовж 60-80-х рр. ХХ ст. більшість співробітників кафедри української мови працювали в галузі української діалектології, кафедра була в цей період провідною у вивченні діалектів східного та південного регіонів України. З 90-х рр. минулого століття одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень стала проблема української та слов’янської ономастики, а науковою темою для вивчення є “Природа і структура лексичних і граматичних одиниць української мови”.

Історія кафедри української мови відзначена формуванням і активною роботою кількох наукових шкіл, які органічно поєдналися і зробили вагомий внесок в україністику та славістику. Першу з них – діалектологічну – очолив у 60-х рр. ХХ ст. професор В. С. Ващенко. З 70-х рр. ХХ століття науковою тематикою кафедри керував професор Д. Х. Баранник. Організована ним наукова школа передбачила дослідження мови засобів масової інформації. З 90-х рр. на кафедрі української мови працював професор В. О. Горпинич, який створив у Дніпровському університеті наукову школу з проблем української та слов’янської ономастики. Наукова діяльність членів кафедри тісно пов’язується як з проблемами сучасного етапу розвитку української мови, так і з актуальними питаннями нормування ділової документації, мовно-стилістичних, лексичних аспектів ділового спілкування.

 

Науковці кафедри української літератури вивчають поетику класичних і сучасних текстів відповідно до новітніх літературознавчих тенденцій та культурних запитів сьогодення. На вістрі уваги – дослідження української літератури, що зазнала трансформацій згідно зі світовими віяннями та через виклики російсько-української війни, а також пошук відповідей на питання ідеологічних впливів (анти)колоніальної ментальності письменників попередніх епох на текстові стратегії. Серед чільних наукових перспектив – осмислення виявів естетичних трансгресій та аналіз як «високої» літератури, так і «формульної» через призму кросметодологічних студій: постколоніальних, антропологічних, соціологічних, гендерних, культурних, наратологічних, компаративних. Колектив кафедри регулярно проводить наукові конференції. З останніх, що привернули увагу літературознавців та фахівців суміжних галузей знань, – VІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Література, опалена війною: (кон)тексти, їхня рецепція та інтерпретація», присвячена 105 річниці від дня народження Олеся Гончара (12 квітня 2023), та V Всеукраїнська наукова конференція «Історія як текст & художній текст як історія (до 100-річчя від дня народження Павла Загребельного)» (30 жовтня 2024). Усі науково-педагогічні працівники кафедри мають наукові ступені. Освітній процес забезпечують дві докторки наук, чотири кандидатки філологічних наук і дві докторки філософії. Кафедра є випусковою з двох спеціальностей – Філологія (українська мова та література), Середня освіта (українська мова і література). Тому окрему частину розвідок науковиць кафедри становить практичне застосування наукових ідей для вдосконалення фахової підготовки майбутніх філологів і педагогів-україністів. Це, наприклад, виявлення недоліків шкільної інтерпретації повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя в перспективі ідеологічних спекуляцій, здійснене професоркою Ольгою Шаф.

Кафедра пишається також своїми видатними випускниками – письменниками Олесем Гончаром, Павлом Загребельним, Віктором Коржем, Сергієм Бурлаковим, Наталкою Нікуліною, Любов’ю Голотою, Анатолієм Шклярoм.

 

Кафедра загального мовознавства та слов’янознавства – одна з найстаріших кафедр університету, заснована в 1918 р. Імена багатьох випускників кафедри знають далеко за межами України. Це відомі вчені, талановиті журналісти, громадські діячі. Серед них видатні лінгвісти О. М. Трубачов, Є. С. Отін, В. О. Горпинич, І. І. Меньшиков та інші.

На сьогодні наукові інтереси співробітників кафедри сконцентровані на вивченні активних процесів у сучасних слов’янських мовах. У межах зазначеного напряму викладачами досліджуються інноваційні процеси у сфері термінологічної номінації, лексикології та фразеології, словотвірного синтезу, функціонального синтаксису сучасних слов’янських мов; вивчаються проблеми контрастивної лексикології та фразеології, історії мови, лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем керування, навчання та інформаційного пошуку; створюються словники (лексичних одиниць поетичних творів, лінгвістичних термінів, прізвищ мешканців м. Дніпра). З 2003 р. науковою маркою кафедри в Україні та поза її межами є наукова конференція міжнародного рівня “Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах”, яка відбувається раз на два роки на базі ДНУ ім. Олеся Гончара. Матеріали конференцій публікувалися окремими виданнями в часописах “Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство”.

 

Кафедра англійської філології є однією з провідних інституцій у підготовці спеціалістів-мовників, які можуть не лише здійснювати міжкультурне спілкування, а й професійно допомагати іншим бути впевненими користувачами іноземної мови. За роки свого існування кафедра здійснила 46 випусків, підготувавши близько 5000 спеціалістів з англійської мови та літератури. Близько 80 її випускників захистили кандидатські дисертації, 14 – докторські. З 2002 року на кафедрі функціонує навчальна лабораторія сучасних технологій навчання іноземним мовам, яка є ініціатором співпраці кафедри з різними навчальними закладами, зацікавлених у підготовці й підвищенні кваліфікації викладачів англійської мови. Протягом багатьох років на кафедрі досліджуються проблеми лексикології, лінгвостилістики, міжкультурної комунікації та культурологічного підходу до викладання мови; лексичні, граматичні та стилістичні проблеми лексичних одиниць та їх перекладу. Результати наукових пошуків членів кафедри друкуються у науковому збірнику “Англістика та американістика” й обговорюються на щорічних семінарах та конференціях, які проводяться кафедрою.

 

Кафедра перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців проводить дослідження у галузі лінгвістики тексту та його перекладу, концептології та когнітивістики. Видано 6 колективних монографій: “Крос-культурна і міжкультурна комунікація в навчальному процесі у вищій школі”, “Комунікативно-прагматичні, нормативні та функційні параметри професійного дискурсу”, “Філологічні науки, міжкультурна комунікація і перекладознавство”, “Науковий розвиток європейських країн у галузі філологічних досліджень”, “Лінгвістична палітра перекладу: від слова до тексту”, “Соціологічні і філологічні парадигми сучасної мовної освіти”. Видається збірник наукових праць студентів “Філологічні науки”.

 

Кафедра порівняльної філології східних та англомовних країн – одне з перших заснованих в Україні навчальних академічних філологічних відділень, що займається вивченням східних мов і літератур (китайської, японської, турецької) та дослідженням найсучасніших східних студій. За 30 років існування кафедра перетворилася на знаний і впливовий в Україні центр сходознавства. У нашій країні східна філологія – саме філологія, а не викладання східних мов – наука молода, але перспективна й має високі темпи розвитку. З інтеграцією України у світовий міжнародний процес у її громадян зростає інтерес до цінностей культури Сходу. Сьогодні на цьому етапі глобалізації/планетаризації нашого життя ні у кого не виникає сумнівів, що розвиток цієї області наукових знань в Україні не лише збагачує нашу українську гуманітарну науку, що вийшла на міжнародний рівень, не лише підвищує її престижність, але й виправдовує себе з економічного боку: спеціалісти із знанням східних мов і культури успішно працюють у різних сферах на благо нашої країни.

Співробітники та студенти кафедри проводять наукові дослідження у таких галузях, як лінгвістика, літературознавство, перекладознавство, трансцивілізаційне порівняльне літературознавство. За останні роки на кафедрі 6 викладачів захистили дисертації з літературної компаративістики, китайської, японської літератури. Надруковано 3 монографії, 8 одноосібних статей, які індексуються в наукометричній базі Scopus. Кафедра пропонує широку програму гуманітарних дисциплін для бакалаврів і магістрів, що передбачає вивчення мови, літератури, філософії та культури Китаю, Японії та Туреччини. На кафедрі працюють викладачі з Китаю. Щороку студенти отримують призові місця на Всеукраїнських олімпіадах і мають можливість безкоштовно навчатися в Китаї та Японії. Випускники відділення східної філології плідно працюють як в Україні, так і за її межами: Китаї, Японії, Туреччині, США, Казахстані. Видатні випускники відділення східної філології Г. П. Сєдова, доц. Н. О. Кірносова та ст. викл. Ю. О. Гоголіна захистили кандидатські дисертації в провідних університетах КНР. Викладачів кафедри запрошують для роботи в провідних закладах освіти: Доц. Дащенко Г. В. – Тайвань, доц. Прасол Є. А. – Японія, доц. Біляніна Т. С. – Польща, Вечоринська Т. В. – КНУ імені Тараса Шевченка, а наші колишні випускники запрошені також і для роботи в посольствах: Юрій Скульдицький працює в посольстві України в Японії, Кирило Ярошик, Денис Гордиєнко у Посольстві Японії в Україні.

У 2022 році в структурі факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства кафедри романської та германської філології були об’єднані в одну. Новоутворена кафедра отримала назву кафедри романо-германської філології. У листопаді 2019 року кафедрами романської та германської філології була започаткована Всеукраїнська науково-практична конференція «Романо-германські мови: загальні тенденції розвитку мовних явищ, контрастивні та ареальні дослідження», присвячена актуальним питанням у галузі германістики та романістики. Кафедра романо-германської філології здійснює викладання німецької, французької, іспанської, та латинської мов у ДНУ імені Олеся Гончара. Співробітники та студенти кафедри проводять наукові дослідження у таких галузях, як прагматика, когнітивістика, лінгвістика тексту, комунікативна методика викладання німецької та французької мов.

Протягом багатьох років на кафедрі зарубіжної літератури досліджують проблеми вивчення та викладання зарубіжної літератури від Античності до початку ХХІ ст., національну соціокультурну специфіку літератур Західної Європи у “перехідні” епохи, питання теорії та історії жанрів і напрямів, соціології читання й читацького сприйняття, порівняльного літературознавства і явища інтермедіальності. Крім загальних курсів з історії західноєвропейської літератури, на кафедрі створено авторські елективні дисципліни “Be the British/Think like Americans. Національне в мові та літературі”, “Сучасна світова література: автори, тексти, тенденції”, “Кращі західноєвропейські романи останнього двадцятиліття”, “Вічні образи” письменства в інтермедіальному просторі культури”. Результати наукової роботи оприлюднюються на щорічних Всеукраїнських конференціях “Філологічні читання пам’яті Н. С. Шрейдер” і публікуються у збірці наукових праць “Від бароко до постмодернізму: контексти епохи”.

 

Кафедру англійської мови для нефілологічних спеціальностей створено 2020 року на базі трьох кафедр, а саме: іноземних мов для гуманітарних спеціальностей, іноземних мов для соціально-економічних спеціальностей та іноземних мов для інженерно-технічних та природничих спеціальностей. На кафедрі працює 17 викладачів.

Науковці кафедри студіюють питання, пов’язані з лексикологією, лінгвостилістикою, міжкультурною комунікацією, когнітивною лінгвістикою, літературознавством, а також методикою викладання іноземних мов. Результати наукових пошуків членів кафедри представлено у збірнику матеріалів ІI Всеукраїнської науково-практичної конференції «Тенденції та перспективи розвитку викладання іноземних мов в інноваційному суспільстві» (https://confcontact.com/node/788), листопад, 2024 р.

Науково-педагогічні працівники кафедри здійснюють дослідження в межах наукової теми «Лінгвістичні та екстралінгвістичні аспекти вивчення мов» (державний реєстраційний номер №0122U001284, науковий керівник – проф. Гурко О. В.).

Пріоритетним напрямом наукової роботи кафедри є вдосконалення іншомовної професійної комунікативної компетентності студентів через використання інтерактивних методів навчання, а також впровадження в університеті академічного письма та спілкування англійською мовою.

На кафедрі започатковано проведення щорічної університетської та регіональної олімпіади з англійської мови для студентів гуманітарних, економічних, інженерно-технічних і природничих спеціальностей (березень, квітень, 2024 р.). Крім того, кафедра організовує щорічну Всеукраїнську студентську наукову конференцію, яка дає змогу молодим науковцям, студентам нашої країни обмінюватися думками і досвідом у проведенні наукової роботи та презентувати результати власних теоретичних і практичних досліджень у збірнику «Сучасні науково-технічні дослідження у контексті мовного простору (англійською мовою)» (https://confcontact.com/node/779 ), травень, 2024 р.

Кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей бере участь у міжнародному проєкті Erasmus+ Розвиток потенціалу вищої освіти «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями», тривалість якого три роки (2023-2026 рр.), менеджерка проєкту – проф. Олена Гурко. Протягом 2024 року відбулося 3 навчальних візити до Мейнутського національного університету (Ірландія), Університету Західної Македонії м. Касторія (Греція), Університету Тампере (Фінляндія).

 

Навчальний процес кафедри образотворчого мистецтва і дизайну забезпечують висококваліфіковані фахівці, базова освіта яких цілком відповідає профілю дисциплін, що викладаються. Очолює кафедру кандидат педагогічних наук (спеціальність 13.00.02 “Методика навчання”), доцент кафедри образотворчого мистецтва і дизайну ФУІФМ Віктор Олексійович Корсунський. Серед тих, хто розпочинав діяльність на кафедрі від початку її заснування та певний час працював, – відомі в Дніпрі митці, члени Національної спілки художників України: Л. М. Грінченко, В. І. Бузмаков, Є. В. Хода, В. О. Тевяшов, А. В. Єгорова, О. В. Половна-Васильєва та ін. Також, член міжнародної Спілки акварелістів А. А. Зубенко, член Спілки дизайнерів України М. І. Храмцов. Продовжують започатковані традиції та впроваджують нові підходи у викладанні фахових дисциплін професор, доктор філософських наук І. С. Рижова, доценти: кандидат мистецтвознавства К. М. Касьяненко (Член Міжнародної спілки художників «Sztuka Bez Granic»), доктор філософії О. О. Мосендз, кандидат філософських наук С. О. Захарова.

Викладацькі традиції кафедри образотворчого мистецтва і дизайну продовжують і розвивають випускники університету спеціальностей “Дизайн” та “Образотворче мистецтво”. На кафедрі успішно працюють митці – доцент кафедри І. В. Дорогань, доцент О. І. Бобир (член Національної спілки художників України), які, незважаючи на активну творчу діяльність, захистили дисертації та отримали відповідно: науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.01.05 “Порівняльне літературознавство”) та науковий ступінь доктора філософії (спеціальність 17.00.06 “Декоративне і прикладне мистецтво”). Викладачі кафедри постійно беруть участь у художніх виставках, фестивалях, мають нагороди за творчі здобутки, авторські свідоцтва, відкривають персональні виставки. Роботи старшого викладача кафедри Р. В. Мірошниченка зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв України (м. Київ) та колекції Дніпровського художнього музею. Комп’ютерні дисципліни з графічного дизайну викладає практикуючий дизайнер викладач В. І. Лелета (член Національної спілки архітекторів України та Архітектурної палати України).

 

 

Успішні випускники ХХІ століття

Випускники факультету можуть працювати в закладах освіти (школи, середні спеціальні навчальні заклади, гімназії, коледжі, вищі навчальні заклади), засобах масової інформації (газета, радіо, телебачення), туристичних агенціях, займатися перекладацькою діяльністю.


Ольга Новікова

«Привіт із Іспанії! Мене звати Новікова Ольга. У січні 2016 року я завершила навчання на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ імені Олеся Гончара, отримавши магістерський диплом перекладача з англійської та німецької мов.

Я залюблена у свою спеціальність, особливо мені імпонує усний синхронний переклад.

Як починалася моя подорож? Зараз можу сказати, що першою станцією і водночас гарним стартом стало, безперечно, навчання в рідній альма-матер. Навчали мене справжні професіонали, які змогли прищепити любов до Слова. Довелося багато працювати та виявляти активність. Пам’ятаю свій перший перекладацький досвід – екскурсія для іноземних студентів у бібліотеці університету, пізніше вже був “дорослий” досвід на серйозних конференціях – усний перекладач-волонтер. Із другого курсу брала участь у всеукраїнських олімпіадах із перекладу. Ця участь – можливість спробувати свої сили й подивитися, як готують студентів-перекладачів у інших вишах нашої країни. Із приємністю констатую, що наша кафедра перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців дає ґрунтовні знання. Тож минулого року я отримала призове місце, чим дуже пишаюся. На третьому курсі я виграла грант на участь у програмі обміну й провела семестр у м. Салоніки (Греція), вивчаючи англійську мову та літературу. Мені надзвичайно приємно було після перекладацької роботи почути запитання: “Олю, а де Ви навчалися?”. З радістю відповідала: “Україна. ДНУ імені Олеся Гончара”.

Займалася також журналістикою, півроку працювала в регіональній газеті “Дніпро вечірній” і провела незабутній місяць у Мюнхені у межах освітньої програми для німецькомовних журналістів із Східної Європи. Це був прекрасний досвід, який також дав мені зрозуміти, що переклад і лінгвістика – це моє! До речі, я в Сантьяго була єдина з України серед іноземних студентів. Тому намагаюся гідно представити свою країну і свій виш. Ніяк не звикну до думки, що я вже не студентка ДНУ імені Олеся Гончара. Пер

еконана, що українська освіта – це великий потенціал. Мені завжди подобався індивідуальний підхід наших викладачів до студентів. Цього бракувало в Німеччині, де, наприклад, дуже багато виноситься на самостійне опрацювання та роботу з літературою. У Греції загалом майже не було семінарів, хоч лекції були дуже цікавими. Іспанська освіта, на мою думку, схожа з нашою. Потрібно наполегливо працювати й бути найкращим скрізь, потрібно завжди і всюди. Це і є моя порада. Тож “Навчаючи навчаємося!”»

Євгенія Бурчак

«У 2010 році я завершила навчання на кафедрі образотворчого мистецтва та дизайну Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара зі спеціальності “Дизайн”. Під час навчання я була активною учасницею багатьох регіональних, всеукраїнських та міжнародних дизайнерських конкурсів, і це дало мені поштовх для подальшого творчого розвитку.

Із приємністю дивлюся на дитячі книги, що видані в різних країнах світу (США, Велика Британія, Тайвань, Австралія) з моїми ілюстраціями. Це надихає мене на нові досягнення і творчі пошуки.

Працювала викладачем на кафедрі образотворчого мистецтва та дизайну в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Із задоволенням передавала вміння й навички з дизайну сьогоднішнім студентам моєї кафедри. Дніпровський університет став моїм творчим стартом, місцем, де розвивалися мої природні здібності, і де завдяки високому професіоналізмові викладачів я здобула досвід роботи у різних техніках і стилях дизайнерського мистецтва».

 

 

 

Олександр Науменко

«У 2009 році я закінчив факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ імені Олеся Гончара зі спеціальності “Образотворче мистецтво”.

Із вдячністю згадую щасливі роки навчання в університеті. Ще в студентські роки разом зі своїми одногрупниками та викладачами кафедри неодноразово брав участь в українських та закордонних пленерах, бієнале та триєнале живопису та графіки.

Сьогодні я посідаю посаду головного художника-графіка (розробляю принти та аксесуари) у відомій європейській фірмі одягу в м. Лодзь (Республіка Польща).

Університет був для мене початком мого творчого шляху і можливістю познайомитися з цікавими людьми, розшити власний світогляд і уявлення про світ сучасного дизайну. Кваліфіковані викладачі допомогли розвинути мої творчі здібності, а також навчили всім тонкощам традиційного та сучасного напрямів мистецтва.

Хочу побажати успіхів та творчого натхнення всім студентам та майбутнім абітурієнтам кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара!»

 

Анна Розгільдеєва

«Народилася в 1989 році в мальовничому козацькому краї, місті Марганці, яке розкинулося на березі Каховського водосховища. З дитинства була захоплена книгами, читанням, до якого мене заохочували бабуся, вчителька російської мови та літератури та мама, теж учитель-філолог. Тому, коли в 2006 році я закінчила школу з відзнакою, питання вибору професії було для мене вже давно вирішеним. Усі мої рідні та й я сама були певні, що покоління вчителів має продовжуватися.

Дніпровський національний університет назавжди залишиться світлим спогадом у моїй пам’яті. Тут навчалась моя мама, тут я зустріла гарних наставників, вірних друзів, з якими продовжую підтримувати стосунки й дотепер. Лекції, заліки, літературні читання, Дні факультету та науково-практичні конференції навчили мене мислити творчо, критично та креативно. Протягом навчання я, крім історії літератури, відкрила для себе безліч наук, серед яких і літературознавство. Саме завдяки викладачам кафедри української літератури, які прищепили мені інтерес до науки, почали з’являтися мої перші студентські наукові студії. Тому після закінчення університету я вирішила продовжити навчання в аспірантурі. У 2015 році я успішно захистила дисертацію «Біографізм як творча домінанта прози Валерії Врублевської» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук.

Зараз я працюю викладачем української мови та літератури у Дніпровському державному коледжі будівельно-монтажних технологій та архітектури. З радістю та легким сумом згадую роки навчання в рідному ДНУ і сподіваюсь, що й для моїх дітей він стане alma-mater».